Контакти:

01001, Україна, м.Київ,

Майдан Незалежності, 2

тел. +38 044 229 75 83

Новини

allTax відзначена найвищою нагородою рейтингу Legal 500 EMEA

10 квітня 2019 року, провідне видання для юристів Legal 500 EMEA опублікувало щорічний рейтинг юр...


Детальніше...
Артем Середа прийняв участь в робочій групі Міністерства фінансів з оподаткування криптовалюти 

23 жовтня 2018 року, за ініціативою Міністерства фінансів України було скликано робочу групу з ме...


Детальніше...

Семінари

Особливості проведення податкових перевірок 2015

План семінару:

1. Неофіційні правила, якими керуються працівники фіскальних (податкових) органів ...


Детальніше...
Захист бізнесу від контролюючих та правоохоронних органів

План семінару:

1. Основні принципи захисту підприємств у відносинах з контролюючими та правоохоро...


Детальніше...

Підписатися на новини

Враховуючи юридичну невизначеність офіційного статусу криптовалюти в Україні, може постати логічне питання: «Які можуть бути податкові перевірки стосовно того, що державою не визначено?». Та чи так це на справді? Чи дійсно податкові та правоохоронні органи не можуть перевіряти осіб, що здійснють майнинг криптовалюти лише у зв’язку з відсутністю закондавчого врегулювання майнингу криптовалюти?

Чи можуть податкові та правоохоронні органи перевіряти майнерів криптовалюти?

Відзначаємо, що податкові перевірки майнерів криптовалюти можуть проводитися працівниками ДФС в не залежності від того, чи є вони офіційно зареєстрованими суб’єктами підприємницької діяльності чи ні. Перевіритися можуть як фізичні так і юридичні особи. Відсутність офіційної реєстрації лише надає додаткових підстав для проведення податкової перевірки, та після її проведення, лише підтверджує ухилення майнера криптовалюти від сплати податків. 

Які види податкових перевірок найчастіше проводять у майнерів?

Найпоширенішими варіантами податкових перевірок майнерів є документальна або фактична податкова перевірка. При документальній податковій перевірці працівники ДФС зможуть перевірити чи зареєстрована особа, яка здійснює майнинг криптовалюти суб’єктом підприємницької діяльності, а також своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплату податків та зборів, та чи належним чином у неї оформлені наймані працівники (п. 75.1.2 ПКУ). При фактиній податковій перевірці, можуть встановлюватися обставини дотримання майнером криптовалюти законодавства щодо обігу готівки, порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, оформлення трудових відносин з найманими особами (п. 75.1.3 ПКУ).

Які підстави для проведення податкової перевірки майнерів криптовалюти?

Існує декілька підстав для проведення податкової перевірки майнерів криптовалюти. Найпоширенішою підставою є проведення податкової перевірки в рамках кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді (п. 78.1.11 ПК України). Важливою умовою для проведення такої перевірки є наявність кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань стосовно того майнера криптовалюти, якого бажають перевірити правоохоронні органи. У випадку, якщо кримінальне провадження розслідується стосовно іншого майнера криптовалюти, скоріше всього слідчий суддя не надасть дозволу на проведення податкової перевірки, майнера криптовалюти, який не є фігурантом кримінального провадження. 

Чи мають право працівники податкової міліції приймати участь в проведенні податкової перевірки майнера криптовалюти?

Відповідно до положень п. 78.3 ПК України, працівникам податкової міліції забороняється брати участь у проведенні планових та позапланових виїзних перевірок платників податків, що проводяться контролюючими органами, якщо такі перевірки не пов'язані з веденням оперативно-розшукових справ або здійсненням кримінального провадження стосовно таких платників податків (посадових осіб платників податків), що знаходяться в їх провадженні. Фактично, якщо податкова перевірка проводиться не в рамках кримінального провадження, то працівники податкової міліції не мають права приймати в ній участь.

Чи можуть вилучати обладнання для майнингу під час податкової перевірки?

Податковий кодексу забороняє працівникам ДФС вилучати документи чи то інше обладнання в рамках податкової перевірки. Виключенням може бути проведення обшуку та виїмки в рамках кримінального провадження та на підставі ухвали слідчого судді. 

Як оформлюються податкові перевірки майнерів криптовалюти?

Результати податкових перевірок майнерів криптовалюти оформлюються актом або довідкою. У випадку наявності порушень податкового або іншого законодавства, які були виявлені під час податкової перевірки, - працівниками ДФС складається Акт податкової перевірки. У випадку відсутності будь-яких порушень, - складається довідка (п. 86.1 ПКУ). 

Яка існує судова практика щодо податкових перевірок майнерів криптовалюти? 

Прикладом проведення податкової перевірки на підстві рішення слідчого судді є Ухвала Деснянського районного суду м. Чернігова від 20 липня 2015 року, справа № 750/7009/15-к: «Відділом Управління служби безпеки України в Чернігівській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22014270000000058, порушеному за ч.1 ст. 205 КК України. В ході досудового розслідування встановлено, що 25.12.2013 року було створено ТОВ «БІТ-НЕТ» (код ЄДРПОУ 39038005, м. Чернігів, вул. Щорса, 78) з метою виготовлення та емісії криптовалюти «біткоін», випуск та обіг якої на території України заборонений, відповідно до ч. 2 ст. 32 Закону України «Про Національний банк України». В ході досудового розслідування виникла необхідність у проведенні документальної позапланової податкової перевірки діяльності ТОВ «БІТ-НЕТ» з метою перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податкових зборів (обов'язкових платежів), починаючи з 01.01.2014 по 01.01.2015 року. Відповідно до ст.78.1.11 Податкового Кодексу України, документальна позапланова перевірка здійснюється, зокрема, якщо отримано рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки, винесену ними відповідно до закону.

Що постановив своєю Увалою від 20 липня 2015 року слідчий суддя Деснянського районного суду м. Чернігова?

«З поданого слідчим клопотання вбачаються достатні підстави вважати, що призначення перевірки необхідне для з'ясування обставин розслідуваного кримінального правопорушення, матиме суттєве значення для всебічного, повного та об'єктивного розслідування». 

Клопотання - задовольнити. Надати дозвіл на проведення документальної позапланової податкової перевірки діяльності ТОВ «БІТ-НЕТ» (код ЄДРПОУ 39038005, м. Чернігів, вул. Щорса, 78) за період з 01.01.2014 року по 01.01.2015 року, протягом 15 робочих днів, з метою перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податкових зборів (обов'язкових платежів), проведення якої доручити Головному управлінню Державної фіскальної служби України у Чернігівській області».

УВАГА: відсутність інформації в рішенні суду про дозвіл на вилучення майна.

Чи захищає держава легальний майнинг криптовалюти та які є аргументи для майнера вийти з «тіні» та легалізувати свою діяльність?

Положення ч. 3 ст. 47 ГК України ("Загальні гарантії прав підприємців"), зазначають про те, що держава гарантує недоторканність майна і забезпечує захист майнових прав підприємця. Вилучення державою або органами місцевого самоврядування у підприємця основних і оборотних фондів, іншого майна допускається відповідно до статті 41 Конституції України на підставах і в порядку, передбачених законом. Визначивши, що державою гарантується захист прав підприємця, майнерам слід задуматися щодо легалезації своєї діяльності та виходу з тіні.  Фактично, легальний майниг дозволяє збільшити шанси підприємцю на збереження свого обладнання для майнингу у випадку незаконних посягань податкових органів.  У тому випадку, коли майнинг здійснюється без реєстрації суб’єктом підприємницької діяльності, майенерові важко буде пояснити походження обладнання для майнингу, мету його встановлення, причину здійснення майнингу без реєстрації підприємцем та той факт, що майнинг не є легализацією доходів отриманих злочинним шляхом (ст. 209 Кримінального кодексу України) або діяльністю з метою фінансування тероризму. 

Чи можливо відшкодувати легальному майнеру збитки, завдані незаконними податковими перевірками та  вилученням обладнання?

Положення ч. 4. ст. 47 ГК України, зазначає про те, що збитки, завдані підприємцю внаслідок порушення громадянами чи юридичними особами, органами державної влади чи органами місцевого самоврядування його майнових прав, відшкодовуються підприємцю відповідно до цього Кодексу та інших законів. Фактично, легальний майниг забезпечує право підприємця на відшкодування збитків, завданих правоохоронними та податковими органами (наприклад, втрати прибутку у зв’язку з вилученням обладнання для майнингу). У такому випадку можна ставити питання про відшкодування майнової шкоди, моральної шкоди, упущеної вигоди. Наголошуємо на тому, що положення ч. 4 ст. 47 ГК України, не поширюється на осіб, які здійснюють майнинг без реєстрації суб’єктами підприємницької діяльності (ФОП, ТОВ, інше). Стягнути упущену вигоду у вигляді недоотриманого доходу у зв’язку з вилученням обладнання для майнингу фактично буде немолживим. 

Як розрахувати упущену вигоду у зв’язку з вилученням обладнання для майнингу криптовалюти?

Звичайно, що навіть здійснюючи майнинг легально, підприємцю буде складно довести свої збитки у вигляді недоотриманого прибутку.  У такому випадку, доказовою базою може бути отриманий дохід (грошові кошти, які були зараховані майнерові на банківський рахунок) протягом останніх 12 місяців. Підрахувавши загальну суму за вищезазначений період та розділивши її на 12, майнер зможе отримати середній дохід за один місць, що може стати додатковим аргументом для суду при стягненні упущеної вигоди внаслідок вилучення обладнання правоохоронними та податковими органами. Наприклад, в березні прибуток склав 12 000 гривень, квітень - 5000 гривень, травень-серпень - 9 000 гривень, вересень-грудень - 0 гривень (обладнання не працювало), січень-лютий - 19 000 гривень. Розразунок має виглядати наступним чином: 12 000 + 5000 + 9 000 + 9 000 + 9 000 + 9 000 + 0 + 0 + 0  + 0 + 19 000 + 19 000 = 91 000 гривень - загальна сума річного прибутку. 91 000 розділивши на 12 = 7 583  гривні - середній прибуток за місяць. Якщо обладнання для майнингу було вилучено протягом 6 місяців, то 7 583  помножити на 6 = 45 498 гривні. Саме про таку суму можна просити суд, стягнути з держави як компенсацію за упущену вигоду. Додатковим аргументом для суду буде розмір сплачених податків майнером від здійснення такої діяльності. Показавши свої прибутки за останні 12 місяців, надавши квитанції про сплачені належним чином та в повному обсязі податки, дозволять суду подивитися на майнера як на сумнівного платника податків, права якого порушені. 

Чи можна заявляти позовні вимоги про відшкодування шкоди та стягнення упущеної вигоди у криптовалюті «Bitcoin»?

Чинне законодавство України не встановлює обмежень щодо формулювання позовних вимог. Законодавець визначає лише обов’язкові вимоги до самої позовної заяви (ст. 175 ЦПК України, ст. 162 ГПК України). На практиці трапляються випадки пред’явлення позовів щодо стягнення збитків, упущеної вигоди в криптовалюті «Bitcoin». Відзначаємо, що будь-які заявлені в суді позовні вимоги щодо стягнення з держави або інших осіб збитків «в натурі» наприклад в криптовалюті «Bitcoin», не будуть задоволені судом. Незважаючи, що криптовалюті притаманні всі ознаки «майна», судові органи не готові визнавати її платіжним засобом або майном за відсутності прямого її законодавчого визначення. Схоже рішення про відмову у стягненні збитків у криптовалюті «Bitcoin» було винесено Дарницьким районним судом м. Києва у справі № 753/599/16-ц. Тому краще оцінити збитки або упущену вигоду у національній або іноземній валюті і саме в ній заявити свої позовні вимоги. 

Як захистити легальну «Bitcoin-ферму» та інших майренів криптовалюти від незаконних податкових перевірок, обшуків та виїмок?

Варто уважно проаналізувати положення ч. 1 ст. 206 КК України, яка зазначає про те, що протидія законній господарській діяльності, тобто протиправна вимога припинити займатися господарською діяльністю чи обмежити її, укласти угоду або не виконувати укладену угоду, виконання (невиконання) якої може заподіяти матеріальної шкоди або обмежити законні права чи інтереси того, хто займається господарською діяльністю, поєднана з погрозою насильства над потерпілим або близькими йому особами, пошкодження чи знищення їхнього майна або захоплення цілісного майнового комплексу, його частини, будівель, споруд, земельної ділянки, об’єктів будівництва, інших об’єктів та незаконне припинення або обмеження діяльності на цих об’єктах та обмеження доступу до них за відсутності ознак вимагання, - караються штрафом від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Враховуючи, що відповідно до положень ст. 42 ГК України, легальний манинг криптовалюти не відрізняється від іншої підприємницької діяльності, то легального майнера захищає ст. 206 КК України, від незаконних посягань правоохоронних органів. Так, нарпиклад, ч. 1 ст. 206 КК України, містить формулювання «вимога припинити займатися господарською діяльністю чи обмежети її». Незаконна податкова перевірка, обшук в приміщенні «Bitcoin-ферми», виїмка обладнання для майнингу криптовалюти є не що іншим, як обмеження законної господарської діяльності. Наголошую на тому, що ч. 1 ст. 206 КК України, гарантує захист лише законної господарської діяльності. Здійснення майнингу без здійснення державної реєстрації в органах державних органах як фізична особа-підприємець або без реєстрації юридичної особи, - буде розціюнватися як незаконна госопдарська діяльність, на яку положення ч. 1 ст. 206 КК України поширюватися не будуть. 

Додатковим аргументом для захисту легальних майнерів криптовалюти може бути ч. 3 ст. 206 КК України, яка «підсилює» відповідальність за протидію законній господарській діяльності, вчиненій службовою особою з використанням службового становище, під розуміння якої підпадають, фактично, всі працівники правоохоронних та податкових органів, які можуть перешкоджати майнерам.

адвокат, Артем Середа

партнер allTax юридичні та податкові радники