Порядок надання податкових консультацій регулюється главою 3 Податкового кодексу України. Податкові консультації були введені з метою роз’яснення положень податкового законодавства платникам податків та уникнення непорозумінь між контролюючими органами та платниками податків в майбутньому, а саме при проведенні податкових перевірок. Але, як виявилося, податкові консультації є не завжди об’єктивними та, іноді, не відповідають вимогам чинного законодавства. Як результат постає питання про визнання таких податкових консультацій протиправними та їх скасування в судовому порядку.
Законодавець дозволив оскаржувати до суду податкову консультацію, як акт індивідуальної дії. Оскаржити до суду можна лише електронні або письмові податкові консультації. Усні податкові консультації до суду не оскаржуються. Відповідно до ст. 53.3. Податкового кодексу України, платник податків може оскаржити до суду як правовий акт індивідуальної дії податкову консультацію контролюючого органу, викладену в письмовій або електронній формі, яка, на думку такого платника податків, суперечить нормам або змісту відповідного податку чи збору. Розглянемо деякі підстави для визнання податкових консультацій протиправними та їх скасування в суді, проаналізувавши судову практику.
1. Відсутність чіткої відповіді на поставлене питання у індивідуальній податковій консультації.
У певних випадках, підприємство може звернутися до державної податкової інспекції з питанням про необхідність чи відсутність необхідності сплачувати певний вид податку. Наприклад, товариство бажає дізнатися чи є обов’язкова необхідність реєструватися платником ПДВ за певних обставин.
Іноді, податкові органи можуть не надати чіткої відповіді на поставлені запитання. Крім того, державна податкова інспекція, може проігнорувати відповідь на чітке запитання «Так чи ні?», написавши при цьому лише процедуру адміністрування певного виду податку. За таких обставин порушується положення ст. 52.1 та ст. 52.2 де зазначається, що податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
Схожу правову позицію виклав Вищий адміністративний суд України у своїй Ухвалі від 19 лютого 2014 року, справа № К/9991/70384/11 (посилання на повний текст Ухвали ВАСУ http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/37427933) «У справі, що переглядається, суди, надаючи правову оцінку оспорюваній податковій консультації, зазначили про відсутність у цій консультації відповіді на поставлене платником питання щодо існування у нього обов'язку зареєструватися платником ПДВ.
Фактично зміст цієї консультації зводиться до відтворення норм чинного законодавства, що регулюють окремі аспекти реєстрації особи платником ПДВ, без конкретних рекомендацій щодо застосування Товариством цих норм в контексті порушеного питання. Зазначена консультація не має індивідуалізованого характеру для Товариства, не містить роз'яснень викладених у ній норм чинного законодавства. У зв'язку з цим суди цілком об'єктивно визнали зазначену консультацію такою, що не відповідає ознакам, наведеним у статті 52 ПК.»
Висновок: відсутність чіткої відповіді на поставлені питання у індивідуальній податковій консультації, що надається контролюючим органом платнику податку є підставою для визнання такої індивідуальної податкової консультації протиправної та її скасування у суді.
2. Недотримання обов’язкових вимог, що встановлюються законом до податкової консультації.
При застосуванні положень податкового законодавства на практиці необхідно враховувати той факт, що Податковим кодексом України встановлюються чіткі вимоги до податкової консультації.
Так, необхідними вимогами до узагальнюючої податкової консультаціє (ст. 52.6 Податкового кодексу) є: затвердження її відповідним наказом та офіційне оприлюднення (в засобах масової інформації, мережі Інтернет). Відсутність наказу про затвердження узагальнюючої податкової консультації, а також не опублікування її в офіційних засобах масової інформації або мережі Інтернет може означати, що така інформація не є податковою консультацією взагалі, а тому її не можна навіть оскаржити.
Подібна позиція зазначається в Ухвалі Вищого адміністративного суду України від 10 червня 2014 року, справа № К/800/57555/13. «Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ДПС України на офіційному веб-порталі розміщено лист від 05.03.2013 року № 3360/6/15-3115 «Щодо особливостей оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання програмної продукції». В даному листі зазначено, що відповідно до п. 26.1 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України, тимчасово, з 01.01.2013 року до 01.01.2023 року, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з постачання програмної продукції. Крім того, роз'яснено, що оскільки відповідно до діючої норми Податкового кодексу України програмною продукцією є результат комп'ютерного програмування у вигляді операційної системи, комп'ютерної програми і таке інше, постачання послуг з проектування, видання, програмування, тестування, інсталяції, впровадження, обслуговування програмних та/або програмно-технічних засобів не може відноситься до визначення програмної продукції. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивачем не надано доказів звернення до ДПА України з листом про надання податкової консультації щодо особливостей оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання програмної продукції. Також судами встановлено, що оскаржувана правова позиція відповідача, викладена в листі від 05.03.2013 року № 3360/6/15-3115, затверджувалася наказом відповідача. Отже, суди дійшли вірного висновку, що є оскаржена позивачем правова позиція відповідача, викладена в зазначеному вище листі, не є ані індивідуальною, ані узагальнюючою податковою консультацією, а тому вірно відмовили в задоволенні позову». Посилання на повний текст Ухвали Вищого адміністративного суду України можна знайти http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/39314399.
Висновок: не вся податкова інформація, яка міститься на офіційних сайтах податкових органів є узагальнюючою податковою консультацією. Інформаційні листи, роз’яснення, інші документи можуть вважатися узагальнюючою податковою консультацією лиши у випадку їх затвердження наказом та опублікування у засобах масової інформації або мережі Інтернет. Якщо відповідний наказ ДПІ відсутній, то таку інформацію не можна оскаржити в судовому порядку. У випадку наявності певної інформації на офіційному сайті ДПІ, і виникнення сумнівів у платника податку щодо її застосування, рекомендуємо звернутися до контролюючого органу з запитом на отримання індивідуальної податкової консультації, відповідь на яку буде містити чіткі роз’яснення з приводу застосування податкового законодавства до конкретного платника податків. Таку податкову консультацію можна буде оскаржити в суді у загальному порядку.
3. Не дослідження контролюючим органом документів доданих до запиту про надання консультації.
На практиці часто бувають випадки, коли платник податків з метою отримання найбільш достовірної інформації додає до свого запиту про надання індивідуальної податкової консультації документи. Але при розгляді запиту, контролюючий орган їх не розглядає або не враховує. Таке порушення може бути однією з підстав скасування індивідуальної податкової консультації. Про такий висновок зазначається у Постанові Окружного адміністративного суду м.Києва від 31 грудня 2014 року, справа № 826/17058/14. «З огляду на викладене вище вбачається, що при підготовці податкової консультації з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства контролюючий орган має не лише проаналізувати усі норми, що регулюються спірні правовідносин, та норми, на які посилається заявник у своєму зверненні, а також дослідити додані до звернення документи, в тому числі із можливим витребуванням додаткових документів в рамках строку розгляду такого виду звернення. Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що оскаржувана податкова консультація була надана відповідачем без дослідження всіх документів, зокрема, висновку експертного дослідження №056/429 від 19.08.2014 року, яким, зокрема, встановлено, що є лінгвістичні підстави стверджувати, що вираз «крім доходів, отриманих у вигляді процентів, нарахованих за такими активами» у тексті пп. 136.1.9п. 136.1 ст. 136 Податкового кодексу України стосується лише активів фондів операцій з нерухомістю.
З повним текстом Постанови можна ознайомитися за посиланням http://reyestr.court.gov.ua/Review/42178953
Звертаємо увагу платників податків на документи, які можна додати до запиту про надання індивідуальної податкової консультації:
1) висновок експертизи;
2) висновок науково-правової експертизи;
3) висновок профільного комітету з питань податкової та митної політики Верховної Ради України.
До такого висновку дійшов Київський апеляційний адміністративний суд у своїй Ухвалі від 09 грудня 2014 року, справа № 826/15747/14: «Більше того, як вбачається з матеріалів справи, правомірність позиції ПАТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Рітейл Капітал» підтверджується крім висновків лінгвістичної експертизи також висновками науково-правової експертизи щодо тлумачення норм податкового законодавства, підготовленого науковим експертом Ради науково-правових експертиз при Інституті держави та права ім.В.М.Корецького НАН України Поліводським О.А., а також висновком профільного комітету з питань податкової та митної політики Верховної Ради України. Колегія суддів вважає вищезазначені докази належними та допустимими, які доводять законність правової позиції позивача та, відповідно, помилковість тлумачення правової норми відповідачем. З повним текстом Ухвали можна ознайомитися за посиланням http://reyestr.court.gov.ua/Review/41867574
Висновок: рекомендуємо платникам податків додавати до запиту про надання індивідуальної податкової консультації документи, про які говориться вище. Саме вони будуть підтверджувати чи спростовуваии певні фактичні обставини. У випадку неврахування таких документів при складанні індивідуальної податкової консультації, вони будуть слугувати на підтвердження правової позиції в суді. Як наслідок, таку індивідуальну податкову консультацію може бути скасовано.